Що потрібно знати про організацію зон санітарної охорони підземних джерел централізованого питного водопостачання
Миколаївське районне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області звертає увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сфері питної води та питного водопостачання на наступне.
Значна кількість підприємств централізованого питного водопостачання забезпечує населення Миколаївського району питною водою з підземних вододжерел.
Тому, кожна свердловина є фактичними «воротами» до підземних вод, через які може відбуватися їх забруднення, як мікробіологічним так і хімічними чинниками, що призводить до погіршення якості підземних вод. Пріоритетним напрямком в організації захисту підземних вод є створення умов для попередження забруднення водоносних горизонтів, шляхом організації зон санітарної охорони підземних джерел водопостачання, що передбачено чинним законодавством (Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», Водним кодексом України).
Правовий режим використання земель в межах зон санітарної охорони передбачені Державними будівельними нормами ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди» та Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 № 2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів».
Згідно зазначених документів ЗСО для підземного джерела (свердловини) повинна складатись з трьох поясів:
- перший пояс (пояс суворого режиму), який включає територію розташування водозабірних споруд;
- другий і третій пояси (пояси обмежень і спостережень), які включають територію, яка призначається для охорони джерел водопостачання від мікробного (другий пояс) та хімічного (третій пояс) забруднення.
Територія першого поясу ЗСО повинна бути спланована для відводу поверхневого стоку за її межі, озеленена, огороджена і забезпечена постійною охороною. Оголовок свердловини повинен бути розташований в герметичному павільйоні, якій надійно захищає свердловину від зовнішнього забруднення та доступу сторонніх осіб. В обов’язковому порядку свердловина повинна бути обладнана водозабірним краном для можливого відбору води з метою здійснення виробничого лабораторного контролю.
Другий і треті пояси – пояси обмежень, що включають територію, з якою в силу природних умов (поверхневий стік, гідрогеологічні умови) і в результаті будівництва, промислового, побутового та іншого використання може бути пов’язано погіршення якості води в місці її забору з джерела.
Вимоги до поясів ЗСО:
Перша зона сувора, тому що вона оточує свердловину.
- Всі споруди, доріжки і майданчики будуються тільки з твердих матеріалів і покриттів.
- Визначається і споруджується схема відводу поверхневого стоку.
- Проводиться озеленення, огородження і встановлюється охорона.
- Каналізація будівель повинна виводиться за межі зони. Якщо такої можливості немає, то обладнуються стічні ями герметичного типу, стоки з яких вивозяться та утилізуються за межами першого поясу.
- Велика увага приділяється герметичності оголовків свердловини, переливних труб або люків.
- Обладнання водозабору комплектується автоматикою, яка відстежує дебіт свердловини.
- Забороняється садити дерева, які виростають до великих розмірів у висоту.
- Забороняється заносити на територію гній та інші хімічні добрива.
- Забороняється будувати житлові і господарські будівлі, які не належать до експлуатації свердловини.
- Забороняється розводити худобу, робити його випас, прати білизну та інше.
У другому поясі забороняється:
- організовувати склади хімічних речовин, паливно-мастильних матеріалів, шламу і так далі;
- розміщувати скотомогильники, кладовища, поля фільтрації або каналізаційні колодязі, силосні ями, скотний або пташиний двір;
- вносити в грунт добрива;
- розробляти надра і рубати дерева.
У третій зоні санітарної охорони джерел водопостачання не можна виробляти всі ті ж дії, що і в другій. Необхідно також зазначити, що вимоги до кожної зони, в основному це стосується другої і третьої, можуть змінюватися в залежності від гідрогеологічних умов експлуатації свердловини.
У разі відсутності визначених та організованих зон санітарної охорони для джерел централізованого питного водопостачання, власнику (балансоутримувачу) необхідно звернутися до органів місцевого самоврядування, про виділення земельної ділянки та розробки проекту землеустрою щодо визначення зон санітарної охорони. Після винесення відповідного розпорядження про виділення, з урахуванням генерального плану населеного пункту, земельної ділянки, суб’єкт може звернутися до проектної організації з приводу розробки проекту зон санітарної охорони. Основні вимоги до складу проекту визначені ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди».
Разом з тим наголошуємо, що суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сфері питного водопостачання несуть відповідальність за порушення діючого законодавства, в тому числі, за порушення режиму охорони, господарської чи іншої діяльності в зонах санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого питного водопостачання.
Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» визначено : забезпечення дотримання режиму поясів особливого режиму санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого питного водопостачання покладається:
- у межах першого поясу зон – на підприємства питного водопостачання або балансоутримувача свердловини;
- у межах другого та третього поясів зон – на місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, а також підприємства, установи, організації та громадян, які є власниками або користувачами земельних ділянок у межах цих зон.
З метою забезпечення епідемічного благополуччя населення області, недопущення виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань, пов’язаних з водним фактором передачі інфекцій, Держпродспоживслужба пропонує суб’єктам господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сфері питного водопостачання, терміново впровадити комплекс заходів щодо приведення об’єктів питного водопостачання у відповідність з діючими нормативно – правовими актами.
Миколаївське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області
