Нечаянська громада
Миколаївський район, Миколаївська область

Голова

Працюємо в нових умовах

ВІВЧАР Микола Миколайович, Нечаянський сільський голова. Народився 1 листопада1980 у місті Миколаїв. У 1983 році батьки переїхали до села Нечаяне - на малу батьківщину мами (батько - родом із Кривоозерщини). У 1987 році пішов до 1-го класу Нечаянської ЗОШ І-ІІІ ст., у 1996, по закінченні 9 класів, став студентом Миколаївського політехнічного технікуму - спеціальність «двигуни внутрішнього згоряння», затим вступив до Миколаївського національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, який закінчив у 2004 році. Займався підприємницькою діяльністю до 2010 року. Саме того року вперше вирішив взяти участь у виборах до місцевої ради і був обраний Нечаянським сільським головою.

Одружений. Разом із дружиною Світланою Михайлівною виховують двох дітей: Вікторію, яка цього року закінчила 10 класів Нечаянської ЗОШ І-ІІІ ст., та Сергія, який навчається у місті Миколаїв у спеціалізованому спортивному закладі, мріє стати професійним футболістом.

Нечаянська об’єднана територіальна громада (Нечаянська сільська рада + Комсомольська сільська рада) - одна із чотирьох, що утворені наприкінці минулого року у Миколаївському районі. Як будь-які першопрохідці, одночасно і вчиться, і впроваджує нові шляхи господарювання та напрямки місцевого самоврядування, і набуває певного досвіду. І сьогодні під рубрикою «Актуальне інтерв’ю» наша бесіда з Миколою ВІВЧАРОМ, Нечаянським сільським головою.   

- Миколо Миколайовичу, Ви сільським головою уже третє скликання поспіль. Зараз ця посада набула ще більшої ваги, оскільки Нечаянська сільська рада є об’єднаною громадою. Ви свідомо йшли на такий крок? Чим мотивували?

М. В. - Насамперед хочу висловити подяку усім, хто працював на посаді голови до мене, тим, хто зараз працює пліч-о-пліч зі мною, бо кожна така людина робила і робить свій певний вклад у розвиток села, всієї громади.

Одним із «мотиваторів» мого прагнення бути головою ОТГ стало, крім іншого, й те, що чималим уже був заділ для розвитку та благоустрою населених пунктів. Так, відновлено вуличне освітлення - із 2010 року приділяємо увагу цій проблемі. Зараз тільки у селі Нечаяне діють 200 світлоточок. Також із освітленням Іванівка, Мирне, Чемерлієве; налагоджено цілодобове водопостачання в населених пунктах сільської ради; замінено частину водомережі в с. Нечаяне та виготовлено проектно-кошторисну документацію на заміну іншої частини; значно поліпшено матеріально-технічну базу закладів освіти, культури та охорони здоров’я; повноцінно функціонує амбулаторія загальної практики сімейної медицини в с. Нечаяне (приміщення повністю відремонтовано), працюють молоді спеціалісти (лікар-терапевт та лікар-стоматолог); проведено капітальний ремонт доріг; встановлено ігрові майданчики в усіх населених пунктах сільської ради.

Я є палким прихильником здорового способу життя, спорту, тож, разом із депутатським корпусом всіляко підтримуємо діяльність Миколаївської районної ДЮСШ: у придбанні спортивного інвентарю, форми для спортсменів, в організації поїздок на районні, обласні та Всеукраїнські змагання, де наші юні футболісти неодноразово посідали призові місця. У 2016 році за кошти місцевого бюджету закуплено вуличні тренажери, а у 2017 році, до Міжнародного дня дітей, облаштовано та відкрито у Нечаяному сучасний спортивно-дитячий майданчик, де, власне, ті тренажери встановлені. Хоч і невеликий, де ще будемо збільшувати кількість елементів, облаштували у селі Маловарварівка (методом народної будови, люди брали дуже активну участь) також дитячий майданчик - до Дня захисту дітей.

Щодо водозабезпечення, зараз працюємо по інших населених пунктах ОТГ. І уже жителі села Благодарівка також цілодобово забезпечені водою. На порядку денному - Маловарварівка, де багато проблем, які поступово вирішуватимемо. У цих же населених пунктах відновлено і вуличне освітлення.

Обійнявши посаду сільського голови, поставив собі за мету - поліпшення життя мешканців сільради в усіх його проявах. Я не маю наміру виїжджати з Нечаяного. І тому прагну робити все, щоб можна було, наприклад, своїм онукам розповісти, що ось це, зроблене на користь громади, чи інше - справа рук вашого дідуся.

- 2015-2016 роки на території Нечаянської сільради можна назвати «дорожним бумом». Чи продовжуєте роботу в цьому напрямку й зараз?

М. В.- Так, дійсно, і в позаминулому і минулому роках депутатський корпус сільради значну увагу приділяв благоустрою доріг по вулицях села Нечаяне. Маючи плани на майбутнє щодо об’єднання з іншими громадами, прагнули виконати якомога більший обсяг робіт, розуміючи, що, ставши ОТГ, уже будемо брати до уваги усі населені пункти. На жаль, виникали непорозуміння, писались скарги на неправомірні наші дії і т. ін. Тим не менш, стан доріг по вулицях села поступово змінюється на краще, ця справа ще не завершена, є плани й надалі. Зокрема, буде доведена до ладу дорога по вул. Миру в селі Нечаяне.

Звернули увагу на жахливий стан під’їзної дороги (державного значення, балансоутримувач - районна філія «Миколаївоблавтодор») до села Благодарівка - з бюджету сільської ради виділено на її ремонт 360 тис. грн. Виконуватиме роботи балансоутримувач.

Те ж стосується і реконструкції водомереж. У планах - реконструкція водоводу по вул. Центральна, Скляра, Садова (с. Нечаяне). До речі, проект на заміну водомережі зроблений по всьому селу. Ціна питання - 8,5 млн. грн. Зрозуміло, що за один раз таких коштів просто не знайти і такий обсяг робіт не виконати. Тож, усе робимо поступово.

Відрадно, що депутати сільської ради добре розуміють, що зараз, крім іншого, слід приділити увагу і закрити якомога більше проблем у селах Благодарівка та Маловарварівка. У спілкуванні з жителями цих населених пунктів налаштовуюмо на те, що важливе значення має їх активна участь у громадському житті, небайдужість. Поліпшувати власне життя-буття маємо власноруч. Ніхто за нас цього не зробить.

- Відомо, що і в соціальній сфері є позитивних гарних зрушень.

М. В. - Минулого року депутатський корпус сільради зусилля спрямовував на підтримку Нечаянської ЗОШ І-ІІІ ст. - виділено з місцевого бюджету близько 2 млн. грн., в т. ч. і на заміну усіх вікон. Зараз на порядку денному - заміна вікон у Комсомольському ДНЗ - спрямовано 132 тис. грн., проходять експертизу два проекти - утеплення цього закладу та облаштування опалення. Передбачається модульна котельня з двома котлами, що працюватимуть на твердому паливі (вугілля, дрова) та на альтернативних видах палива (пелети та тріски). Якщо все вдасться і буде видно пряму вигоду, то тоді на таку форму опалення переведемо усі навчальні заклади сільської ради.

Майже 40 вікон замінено у Комсомольській ЗОШ - спрямовано 178 тис. грн. Також на суму 24 тис. грн. придбано тротуарну плитку на благоустрій території школи - роботи в розпалі. Крім того, нещодавно виділено кошти на вузли обліку на природний газ - 136 тис. грн.

Готуючись до відкриття другої групи в Іванівському ДНЗ, замінили вікна, двері, провели ремонт.

Щодо закладів культури, то тут питання залишається відкритим. Обговорюючи стан справ в цій галузі, депутати, розуміючи, що кошти потрібні дуже великі, вирішили, що насамперед доведемо до ладу заклади для дітей (школи, ДНЗ), а вже потім - більше уваги будинкам культури та клубам. За цей час маємо можливість написати проекти, прагнутимемо взяти участь у програмах, що фінансуються з ДФРР. Та все ж, для вокального ансамблю «Берегиня» Комсомольського БК за кошти місцевого бюджету пошито гарні сценічні костюми.

Задоволений діяльністю Нечаянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Там є завідуючий, укомплектований штат медсестер, працює стоматолог, за послугами до якого звертаються мешканці і сусідніх сіл, в т. ч. Березанського району. Народний депутат Б. Ю. Козир подарував стоматологічне крісло. Ремонт закладу - заслуга депутатів обласної ради братів Садрідінових. Обладнаний і діє денний стаціонар. Зазначу, що безпосередньо за медичною допомогою до амбулаторії звертаються також жителі і Березанського району.

- Якими вбачаєте основні шляхи наповнення сільського бюджету?

М. В. - Насамперед, зрозуміло, податок на прибуток фізичних осіб. Також - земельний податок. Створення нових робочих місць. Першими серед ОТГ області відкрили (кошти бюджету, за підтримки депутатів обласної ради - Тахіра та Рустамджана Садрідінових) центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Уже є певні додаткові надходження. Зараз працюємо над тим, щоб провести інвентаризацію усіх земель, щоб легалізувати зайнятих працівників, узаконити сплату податків та зборів. Як відомо, усією землею зараз розпоряджається Держгеокадастр, тож, саме фахівці цієї служби проводитимуть таку важливу роботу.

Створені у нас відділи: соціального захисту населення; освіти, культури, молоді та спорту; земельний відділ.

- Миколо Миколайовичу, нині багато говориться про оптимізацію освіти. В цьому напрямку плануєте щось змінювати?

М. В. - Як я уже зазначав, створений відділ освіти, і коли керівник цієї служби приступить до своїх обов’язків, то працюватимемо над тим, щоб загальноосвітні школи, що є на території ОТГ, забрати під підпорядкування сільської ради. Щодо опорної школи, обговорювали питання з депутатами, дійшли до висновку: відділ освіти повинен вивчити всі «за» та «проти», зробити висновки доцільності (чи недоцільності), надати розрахунки і т. ін. У свою чергу, кожна школа має надати свої огрунтування, підтвердити, що саме вона має бути опорною. Це буде, свого роду, конкурс серед наших шкіл. І саме за його результати визначиться опорна школа.

- Відомо, що на базі Іванівської школи передбачається створення навчально-виховного комплексу «школа-дитячий садок».

М. В. - Досить плідно співпрацюємо в цьому напрямку з відділом освіти райдержадміністрації. Дуже вдячний безпосередньо начальнику відділу О. А. Завгородній - за допомогу, підтримку. Готуємо необхідні документи. Можливо, до початку нового навчального року не встигнемо, але до кінця року, впевнений, Іванівська школа-ДНЗ розпочне діяльність.

- Миколо Миколайовичу, скільки депутатів складають депутатський корпус, скільки діє постійних комісій?

М. В. - На сьогодні у нас - 13 депутатів, хоча обирались 14. Н. В. Швець, яка зараз виконує обов’язки старости сіл Благодарівка, Маловарварівка та Сеньчине і яка була обрана депутатом, склала, згідно із вимогами чинного законодавства, повноваження. Діють дві постійні комісії - цілком досить, справляємось.

- Депутати сільради - Ваша команда?

М. В. - Беззаперечно. Більшість із тих людей, які мене підтримують, з якими працював й до цього і які балотувались у депутати, стали ними. Тож, впевнено зазначаю: депутатський корпус сільради - справжня, надійна команда.

- Чи є співпраця і розуміння із сільгоспвиробниками, приватними підприємцями, які працюють на території сільради? Чи допомагають, підтримують?

М. В. - На щастя, наші сільгоспвиробники, підприємці завжди підтримували і підтримують місцеву владу. Нині налагодили дружні відносини і з тими, хто працює на території колишньої Комсомольської сільради. Вдячний за розуміння приватним підприємцям - подружжю Лозицьких, керівнику СГВК «Урожайний» В. А. Зозулі. Також спасибі керівнику ПСП «Аскер» Г. В. Іванову, фермеру О. А. Вербовому, які обробляють землю на території сільради і які також постійно підтримують наші починання.

У селі Маловарварівка проживає небайдужа людина, підприємець І. М. Михалко. І саме він за власні кошти відновлює у сільському клубі енергозабезпечення.

З такими людьми добре працювати і будувати плани на майбутнє.

- У Нечаянської громади, як ніде інде, є двоє депутатів обласної ради, четверо - районної. Чи маєте з їх боку підтримку?

М. В. - Депутати обласної ради брати Т. Ш. та Р. Ш. Садрідінови - постійно в гущі життя нашої громади. Вдячний за розуміння та допомогу депутатам районної ради - Є. В. Гаршину та Ю.С. Еберлі. Вважаю їх також членами своєї команди.

- Процес децентралізації триває. Зрозуміло, щоб Ваша громада мала перспективи для подальшого розвитку, потрібно, щоб приєднувались інші громади. Ви працюєте в цьому напрямку?

М. В. - Ми і не завершували цю кампанію. Минулого року досить чільними були зустрічі з жителями Данилівської, Щасливівської (Чапаївської) та Калинівської (Кімівської) сільських рад, де в основному громадяни висловлювати своє позитивне бачення щодо об’єднання з нашою громадою. Не проти була і влада Березанського району. У березні ц. р. розпочали цілеспрямовану роботу. На жаль, районна влада Березанки різко змінила свою позицію, зараз категорично проти, бо планується створення ОТГ на базі саме смт Березанка. Тож, проводиться відповідна агітація серед жителів вище вказаних громад, на наші запити відповіді з сільрад не надаються, зустрітись з мешканцями стало проблематично. Кам’янська ж громада Очаківського району прийняла рішення до кінця 2017 року ні з ким не об’єднуватись. Питання поки що залишається відкритим.

- Ваше бачення: децентралізація - це правильно, чи ні? Які основні проблеми на сьогодні є, як у ОТГ?

М. В. - Беззаперечно, децентралізація - правильне і потрібне рішення. Саме життя вимагає змінити устрій в державі. Бо громади врешті-решт мають право розпоряджатись хоча б тими ж коштами, що заробляють, на власний розсуд.

Одне із основних наших сьогоднішніх завдань - наповнення бюджету. Рахуємо кожну копійку. Спілкуємось з кожним сільгоспвиробником, приватним підприємцем щодо легалізації чи створення нових робочих місць. Також пояснюємо одноосібникам важливість заповнення декларацій про доходи. Де не знайшли розуміння, довелося звернутись до правоохоронних органів. Дає відчутні результати.

Щодо проблем, то поки що обіцяної державної субвенції на розвиток громади (3,1 млн. грн.) не отримали - хоча під ці кошти уже напрацьовані проекти. Але сподіваємось на те, що держава таки дотримає слова.

- У районі - чотири ОТГ. Чи спілкуєтесь зі своїми колегами, обговорюєте певні проблеми, ділитесь, хай незначним, але уже досвідом в окремих напрямках?

М. В. -  Обов’язково. І не лише в межах Миколаївського району. Зустрічаємось, а також спілкуємось у телефонному режимі з керівниками ОТГ і інших районів. Наприклад, щодо створення тих чи інших відділів: яку обрати структуру, значення має, навіть, назва підрозділу. Так, щодо створення відділу соціального захисту взяли за основу досвід Куцюрубської громади Очаківського району.

Наголошу, що державну реформу децентралізації влади сприйняв як можливість для розвитку громади, покращення якості життя сільського населення. Лише об’єднавшись, ми зможемо захистити наші спільні пріоритети та прагнення до гідного життя кожної людини. Адже, саме жителі громади, повинні самостійно вирішувати, чи ремонтувати школи, чи клуби, або водомережу, де лагодити дорогу, встановлювати спортивні майданчики, облаштовувати зони відпочинку, куди насамперед краще спрямувати кошти, а не чекати дозволу та «милості» керівників вищого рівня.

Саме в цьому напрямку і з такими добрими намірами будуємо свою роботу.

- Дякую, Миколо Миколайовичу, за бесіду. Успіхів Вам і усій громаді на непростому шляху нововведень та пошуків.

Людмила Рошка.