Наставництво – це коли поруч із дитиною є надійний дорослий.
| Наставництво – це коли поруч із дитиною є надійний дорослий. |
|
Наставництво є добровільною та безоплатною формою індивідуальної підтримки дитини або молодої людини, яка з різних причин зростає без належної батьківської опіки. Наставник регулярно спілкується з дитиною, підтримує її, допомагає розібратися в життєвих питаннях і підготуватися до самостійного життя. Це не про контроль і не про заміну батьків, а про присутність, довіру та чіткі межі. Наставництво є дієвою формою підтримки дітей і молоді та офіційно визнане державою. В Україні діє Закон України «Про наставництво», який визначає ролі, межі відповідальності та гарантує безпеку для дитини й наставника. Це робить наставництво зрозумілим, прозорим і відповідальним процесом. Водночас наставництво починається не з документів. Воно починається з внутрішнього рішення людини бути поруч. І майже завжди з запитань: чи впораюся, чим можу бути корисним, як побудувати довірливі стосунки та не нашкодити. Такі сумніви є нормальними, адже наставництво є свідомим вибором і відповідальністю. Наставництво не про «врятувати» і не про те, щоб стати мамою або татом. Це про теплі, здорові стосунки, у яких дорослий бачить у дитині не обставини, а потенціал. Воно допомагає розкрити здібності, сформувати життєві навички, визначити інтереси та повірити у власні сили. Щоб краще зрозуміти, як працює наставництво на практиці, у межах інформаційної кампанії Офісу дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики України на платформі Дія.Освіта створено безоплатний освітній серіал «Наставництво: що, для кого і як працює». ▸У 10 коротких серіях експерти та відомі спікери просто і чесно відповідають на найпоширеніші запитання про наставництво. |
|
Зображення взяті зі сторінки ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики України. |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |











