Розвиток сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
Розвиток сімейних форм виховання в Україні зосереджений на пріоритеті влаштування дітей у сім’ю, а не в інтернат, через усиновлення, опіку/піклування, прийомні сім’ї (ПС) та дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ). Ці форми передбачають виховання дітей під патронатом держави з підтримкою та оплатою. Також впроваджуються нові формати, як-от малі групові будинки, що допомагають уникати інтернатів. Держава стимулює сімейне виховання через законодавство та соціальні програми, а центри соціальних служб допомагають охочим стати батьками-вихователями.
Основні сімейні форми виховання:
• Усиновлення – прийняття дитини у сім’ю на правах рідної, що дає новий правовий статус і всі права рідної дитини.
• Опіка та піклування – влаштування дітей переважно до родичів (бабусі, дідусі, брати/сестри) для виховання та захисту.
• Прийомна сім’я (ПС) – сім’я або одна особа бере на виховання до 4 дітей-сиріт або дітей, позбавлених піклування, з оплатою та підтримкою держави.
• Дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) – створюється подружжям або одинокою особою для виховання не менше 5 дітей.
Нові та розвиваючі форми:
• Малі групові будинки (МГБ) – затверджені Кабміном, ще одна форма сімейного виховання, що замінює інтернати.
Державна політика та підтримка:
• Пріоритет сімейним формам – законодавство України надає перевагу сімейному вихованню над інституційним.
• Соціальні служби – центри соціальних служб консультують потенційних батьків-вихователів і супроводжують їх.
• Законодавча база – уряд затверджує положення та програми для підтримки сімейного виховання, що особливо важливо під час війни.
Як долучитися:
Якщо ви бажаєте прийняти дитину, звертайтесь до районних чи міських центрів соціальних служб або до місцевих органів влади для консультації та підтримки.
