Фізична безбар’єрність означає, що простір враховує потреби всіх людей. Наприклад, тротуари, будівлі або зупинки влаштовані так, щоб ними було зручно користуватись людям у кріслах колісних, з дитячими візками, на милицях, людям старшого віку або тим, хто несе важкі речі. Це не «особливі умови», а звичайна норма будь-якої локації — така сама, як ширина сходів чи освітлення вулиці.